Він байдужий — ніхто. Да так — ніхто,
Мої фатальні дзвони-дзвони благали кулі війни,
Лежали майже на том, на том.
Іти збираюсь на ви! Ось моє справжне лице.
Був згоден віддати все, буквально все.
Мене на скелі несе.
Я слухав — сміялася ти. Мовляв: паси оплески.
Мені нагадували, підказували, падають з неба зірки.
Віддавши своє «люблю», я за тобою пішов.
Не все ще гладенько. Йшов: що загубив, що знайшов
Лишився маленький шов. Маленький шов.
Приспів:
Від твоєї вроди спокуси не рятують драйв барабана біт-біт,
Силу маєш ста землетрусив, бо мене трясе і кидає в піт.
Поза, як на паперті рано. Чуєш, я не з тих, кого лякає лід.
Найтеміншу ніч змінить ранок. Муза вся скінчила, став на repeat.
Ротами хопали сніг, мурахами по спині.
Не розумів слова «Нi», Земля тікала з під ніг.
З тобою й досі на «Ви», я не жалкую про час,
Адже ми мали усе, буквально все. Я сам сказав горю с нас.
Мовчав я, плакала ти. Ось моє справжне лице.
Давай же змінимо все це! Буквально все, бо нас на скелі несе.
Зібравши своє «Люблю», підвівся й далі пішов.
Щось загубив, щось знайшов, не все що гладеньке шов
Лишився маленький шов. Маленький шов.
Приспів:
Від твоєї вроди спокуси не рятують драйв барабана біт-біт,
Силу маєш ста землетрусив, бо мене трясе і кидає в піт.
Поза, як на паперті рано. Чуєш, я не з тих, кого лякає лід.
Найтеміншу ніч змінить ранок. Муза вся скінчила, став на repeat.
Знав би де впав
Тихий сад, темний сад
Дай менi знак, все це схоже на сон.
Ти не -ти мiй камертон!
Від твоєї вроди спокуси… Від твоєї вроди спокуси!
Від твоєї вроди спокуси… Від твоєї вроди!
Від твоєї вроди спокуси не рятують драйв барабана біт-біт,
Силу маєш ста землетрусив, бо мене трясе і кидає в піт.
Поза, як на паперті рано. Чуєш, я не з тих, кого лякає лід.
Найтеміншу ніч змінить ранок. Муза вся скінчила, став на repeat.
TanyaRADA пишет:
- спасибо! От Души!!! ( Улыбаюсь...)все так!!!Liza пишет:
Любимая песня моей мамы