Текст песни Книжковий хробак (Тартак) с переводом

В дитинстві мене не любив ніхто!

Коли всі ходили в куртках, я носив пальто.

Усім давали в школу гроші та пиріжки,

А я тагав з собою зарозумні книжки.

На шкільній дискотеці всі розбивалися на пари,

Тільки я не розбивався, бо носив окуляри.

Жартував, як макітра, танцював, як поліно —

Руки смикались незграбно, не згиналися коліна.

Я підходив до дівчат — вони завжди втікали!

Хлопці били, як хотіли, та їм цього було мало!

Поміж мною та людьми була прокопана межа —

Ніхто зі мною не дружив, ніхто мене не поважав.

Скажіть хоч одне приємне слово мені!

Я питаю — я хороший? Всі відповідають — ні!

Я питаю — я поганий? Всі відповідають — так!

Значить я — потенційний сексуальний маніяк!

Кожен книжковий хробак —

Потенційний маніяк!

І тільки на уроках ситуація мінялась —

Мене раптом всі любили, всі до мене посміхались!

Я розв’язував завдання, я підказував, що знав.

В мене списували всі, бо я це кожному давав.

Та за розкладом лунає на перерву дзвінок,

Все — закінчилась наука, все — закінчився урок!

І я знову не потрібен, я і знову всім гидкий!

Я запитував у мами — ну чому я такий?

Говорила мені мама: головне в житті - знання!

Ну й нехай я трохи дикий, ну й нехай я розмазня!

І відкрила по-секрету мені істину просту —

Я зміню усю планету, хай-но трохи підросту!

Я підріс, та не збулися гарні мрії мої -

Сиджу на мізерній зарплаті в напівживому НДІ.

Я не став великим вченим, не змінив усю планету,

Зате я дуже добре знаю гарячі сайти Інтернету!