Текст песни Сядай, сядай (Тартак) с переводом

Сядай, сядай, кохання моє, не поможе плакання твоє!

Штири коні й у погоні, цей плач тобі не поможе,

Будеш ти моя, зарученая!

Ой у батька в саду троянда зацвіла,

Єдиною донькою у батька була.

Але кожна троянда колючками колеться —

Вона була першою красунею в околиці.

Я міг би до неї і носа не пхати,

Але жив недалеко — через три хати.

Мене знали всі - і великі, і малі,

Бо я був перший хлопець на селі.

Я з тобою сядать не стала, я ще й батькові не дякувала!

Ой дякую я вам, тату, підмітала я вам хату,

Більше не буду, бо я уже йду!

Від дівки до дівки набридло тинятися,

Я вирішив до цієї позалицятися.

Підступний Амур пустив у серце кулю,

Я готував їй кохання, а вона мені - дулю.

Коли я казав «так», вона казала «ні»,

Я любив «Тартак», вона — «Фактично Самі»!

Вона цитувала пісню «Між нами ніж»,

А я пропонував: «Виходь за мене заміж!»…

Сядай, сядай, кохання моє, не поможе плакання твоє!

Штири коні й у погоні, цей плач тобі не поможе,

Будеш ти моя, зарученая!

Та хіба ж винен я, що на нашій околиці

Нашому ж богу ніхто вже не молиться.

Але як не попросиш: «Помагай боже!» —

Бог не допоможе, бог не допоможе!

Цього я не знав і не помолився,

Гарний, та дурний, до неї завалився.

Обіцяв золоті гори, але їй цього мало!

Коротше кажучи, вона мене обламала…

Я з тобою сядать не стала, я ще й неньці не дякувала!

Ой дякую я вам, ненько, що ходила чепурненько,

Більше не буду, бо я уже йду!

Я з тобою сядать не стала, я ще й сестрам не дякувала!

Ой дякую вам, сестриці, що плела я вам косиці,

Більше не буду, бо я уже йду!