Текст песни Ой учора в куми (Тартак та Гуляйгород) с переводом

Була в мене кума — а тепер нема.

Забрала куму в’язниця-тюрма.

Не знаю, що там та кума наробила,

Але добре, що тюрма, а не могила.

Я сиджу-тужу, слізоньки рахую,

Проклинаю долю-доленьку лихую.

Без куми сумую, плачу та ридаю,

Час від часу, як жили-були пригадаю…

Ой учора — в куми, і сьогодні - в куми,

Ой коли ж я куму та й до себе зазву?

Повернулась кума, як прийшла зима.

Постукала в двері - мене вдома нема.

Чого взимку буду вдома байдики бити?

У горах Карпатах маю що робити.

З гори до підніжжя мене дошка катає,

Я собі вожуся, кума вдома чекає.

За кумою тою припинив сумувати —

Давно іншу куму запросив до хати…

Ой коли ж я куму та й до себе зазву,

Чим я свою куму та й приймати буду?

Дві куми зійшлися якось носом до носа.

Одна мала мішок гречки, інша — мішок проса.

Одна каже — а бодай, тебе копне качка!

Інша каже — а нехай тебе вхопить срачка!

Одна одну почали щедро пригощати,

Від ударів мішковиння почало тріщати.

Попсували собі твар, розсипали збіжжя.

Одна кума — вдова, інша — незаміжня…

А найму я стрільця, та й уб’ю горобця,

А з того горобця натоплю я сальця.

Натоплю я сальця, ще й ковбас нароблю,

А із тих реберець я зроблю холодець.

А продам я крильця, та й куплю ще й винця,

Так я свою куму та й приймати буду.

Ой їж, кума, пий, не засалюйся,

То в карман, то в рукав не захватюйся.

І наїлася я, і напилася я,

Насилу додому докотилася я.