Текст песни 16 (SMLSKP) с переводом

Коли я зростом був як Паспарту

Навіть не думав, куди мрії мене заведуть

Школярі сиділи в школі, а не на реп ру

Коменти фільтруй, бо в порох тебе перетруть

Никати голову в пісок і чекати чуда

Татків пасок не допоможе вилізти у люди

Тут, по-справжньому, не раз дістанеш по лицю

Вулиця любить правду, як собака ланцюг

Набридло бавитися в яслі, дорослого спробуй

Досі в горлі той шматок, що я брав на пробу

Тамую дихання, та пальці на вдачу схрестив

Аби тим зернам, що посіяв, вдалось прорости

Знову не туди, знову підвів навігатор

Як не крути, але талант, не зробить багатим

Не знаю, де подів диплом і що там з атестатом

Все вирішить бабло… Та розмір лопати!

Я маю тисячі проблем, я маю тисячі думок

Я маю тисячі задач і більше тисячі умов

Навколо тисячі людей і море втрачених надій

Не будеш йти по головах, скоро підуть по твоїй

Ласкаво прошу у безодню

Де я і мої люди голодні

Де на самому дні давлять стіни холодні

Тут я і мої люди голодні!

Сотні імен в контактах, ну, а толку з того

Пару облич по-факту прийдуть на допомогу

Поки вогонь в очах горить, а тіло носять ноги

Душа так голосно мовчить, потім заб'є тривогу

Ти вгамуй гонор свій бо також серед гами

Де грами яду від людей лишають голограми

Не ланцюгами вже давно, в’яжуть кредитами, боргами,

А нам права не дано сперечать з богами

Треба сталеві нерви мать, а не сталеві м’язи

Бо всі, по-суті, в’язні тут як їм скрутять в’язи

Ми жахи вулиць В’язів, місце — соціальна язва

Еволюція на дно та вже давно я звик

Картина — повна лажа і тобі це кожен скаже

Надію в сажу посадив, мрій що проросте твій сажень

Ніби дитя небажане, яке труїли чадом

І навіть з власним чадом позабули про пощаду ми

І навіть з власним чадом позабули про пощаду ми!

І навіть з власним чадом позабули про пощаду ми!

Ласкаво прошу у безодню

Де я і мої люди голодні

Де на самому дні давлять стіни холодні

Тут я і мої люди голодні!