Небо | 2016

Сьогодні небо таке раптове,
Трохи готичне і ледь барокове.
На білі плечі чиєїсь втоми
Складає у стопи небесні тони.
Небо шукає, небо знаходить.
Спустилося з даху і знову ходить,
Ходить грозою, лягає в квіти,
Трохи полЕжить і мусить іти

Та я не піду, трохи постою
Поки гроза не мине, буду з тобою.
Небо так і не прийняло теорій буття, як і я,
Бо ціль життя, бо ціль життя –віднайти життя.

Небо –солоне, таке спонтанне,
Дивиться в когось і в когось тане.
Дихає громом, знаходить цілі –
Напитись моря і стати сіллю.
Небо міліє, останнє губить.
Шукає вічність -знаходить.. губи.
Впивається знову і знову кресне
Її земним в своє небесне.

Сегодня небо такое внезапное,
Немного готическое и едва барочное.
На белые плечи чьей-то усталости
Составляет у стопы небесные тона.
Небо ищет, небо находит.
Спустилось с крыши и снова ходит,
Ходит грозой, ложится в цветы,
Немного полежит и должен идти

И я не пойду, немного постою
Пока гроза не пройдет, буду с тобой.
Небо так и не приняло теорий бытия, как и я,
Ибо цель жизни, потому что цель жизни-найти жизнь.

Небо –соленое, такое спонтанное,
Смотрит в кого-то и в кого-то тает.
Дышит громом, находит цели –
Напиться моря и стать солью.
Небо мелеет, последнее губит.
Ищет вечность -находит.. губы.
Впивается снова и снова трогается
Ее земным в свое небесное.