Засинай | 2014

Вечір повіяв купаючись морем,
Місяць повісив заплакані зорі.
Що було небом сховалось в калюжі,
Ніч постили, лягай і подумай.
Як тобі спиться і, що тобі снилось,
Сьогодні на вчора, від завтра в вівторок?
Вибач мала, я заплутався в соснах.
Те, що ти робиш, мій мозок виносить.
Приспів:
Засинай! Засинай!
П’ять тисяч фільмів і тисячу ночей,
Ми заспівали в унісонені очі.
Скільки забули і, скільки ще буде
Наших, чужих, заблукавших недуже?
Може не треба вже пола і досить
Можна води, ми напилися вдосталь.
Дайте ж їм хліба, залиште на волю.
Голод і воля — це те, що нас носить.
Приспів:
Засинай! Засинай!
Засинай! Засинай!
Засинай! Засинай!
Засинай! Засинай!
Засинай! Засинай!

Вечер повеял купаясь морем,
Месяц повесил заплаканные звезды.
Что было небом спряталось в луже,
Ночь постились, ложись и подумай.
Как тебе спится и, что тебе снилось,
Сегодня на вчера, завтра во вторник?
Извини мала, я запутался в соснах.
То, что ты делаешь, мой мозг выносит.
Припев:
Засыпай! Засыпай!
Пять тысяч фильмов и тысячу ночей,
Мы спели в унісонені глаза.
Сколько забыли и, сколько еще будет
Наших, чужих, заблудившихся неужели?
Может не надо уже пола и достаточно
Можно воды, мы напились вдоволь.
Дайте же им хлеба, оставьте на волю.
Голод и воля — это то, что нас носит.
Припев:
Засыпай! Засыпай!
Засыпай! Засыпай!
Засыпай! Засыпай!
Засыпай! Засыпай!
Засыпай! Засыпай!