Тексты и переводы песен /

Недописана книга | 2015

Собі забрала ключі i хоч кричи — не кричи —
Не відкриває тепер дверi.
Моя чарівна мала — моя єдина мета:
Зробити так, щоб було тобі добре.
Знову тікаю у сни, де обіймаю тебе —
Наче розірветься серце ось, ось.
І залишається знов просто забути і все!
Так легко сказати, але так ми не схожі.
Приспiв:
Ти — недописана книга моя. Ти — моє небо повне дощу.
Ти — моє макове поле, п’яниш і вбиваєш.
Ти берегиня всіх моїх сліз! І як тільки можна кохати таку?
Ні я — не знаю, не знаю, не знаю, не знаю.
Так цілувала до сліз. Прошила сяйвом наскрізь.
Тремтіли губи й слова — така відверта!
I роки фото в альбом. Весна біжить у вікно.
А ти не зі мною, дивлюсь, така не прикрита.
Знову тікаю у сни, де обіймаю тебе —
Наче розірветься серце ось, ось.
І залишається знов просто забути і все!
Так легко сказати, але так ми не схожі.
Приспiв:
Ти — недописана книга моя. Ти — моє небо повне дощу.
Ти — моє макове поле, п’яниш і вбиваєш.
Ти берегиня всіх моїх сліз! І як тільки можна кохати таку?
Ні я — не знаю, не знаю, не знаю, не знаю.
Ти — недописана книга моя. Ти — моє небо повне дощу.
Ти — моє макове поле, п’яниш і вбиваєш.
Ти берегиня всіх моїх сліз! І як тільки можна кохати таку?
Ні я — не знаю, не знаю, не знаю, не знаю.
Ні я — не знаю, не знаю, не знаю, не знаю.

Перевод песни

Себе забрала ключи и хоть кричи — не кричи —
Не открывает теперь дверь.
Моя очаровательная маленькая-моя единственная цель:
Сделать так, чтобы было тебе хорошо.
Снова убегаю в сны, где обнимаю тебя —
Как будто разорвется сердце вот, вот.
И остается снова просто забыть и все!
Так легко сказать, но так мы не похожи.
Припев:
Ти — недописана книга моя. Ты — мое небо полное дождя.
Ты-мое маковое поле, пьянишь и убиваешь.
Ты хранительница всех моих слез! И как только можно любить такую?
Нет я-не знаю, не знаю, не знаю, не знаю.
Так целовала до слез. Прошила насквозь сиянием.
Дрожали губы и слова — такая откровенная!
I года фото в альбом. Весна бежит в окно.
А ты не со мной, смотрю, такая не прикрытая.
Снова убегаю в сны, где обнимаю тебя —
Как будто разорвется сердце вот, вот.
И остается снова просто забыть и все!
Так легко сказать, но так мы не похожи.
Припев:
Ти — недописана книга моя. Ты — мое небо полное дождя.
Ты-мое маковое поле, пьянишь и убиваешь.
Ты хранительница всех моих слез! И как только можно любить такую?
Нет я-не знаю, не знаю, не знаю, не знаю.
Ти — недописана книга моя. Ты — мое небо полное дождя.
Ты-мое маковое поле, пьянишь и убиваешь.
Ты хранительница всех моих слез! И как только можно любить такую?
Нет я-не знаю, не знаю, не знаю, не знаю.
Нет я-не знаю, не знаю, не знаю, не знаю.