Вітер віє | 2008

А в тій траві козак лежить.
Над ним коник зажурився
По колінця в землю вбився.
Не стій, коню, надо мною, |
Бо я вижу щирість твою. |
А йди, коню, додомоньку | (2)
Та й розкажеш всю правдоньку. |
А як вийде стара мати,
Та й буде тя ся питати:
«Ти, конику вороненький,
Де мій синок молоденький?»
Знайшов собі в царя дочку, |
В чистім полі земляночку. | (2)
Візьміть, мамо, піску в жменю,
Розсій, розсій по каменю.
Коли той пісочок зійде,
Тоді твій синочок прийде.
Нема, пісочок не сходить, |
А синочок не приходить. | (2)
Хто народився, той помре,
А після смерті знову народиться.
Не піддавайтеся смутку,
Виконуючи обов’язок.
А щодо обов’язку, знайте,
Немає кращого, як битися
В ім'я релігійних принципів.
Свою землю боронити від ворога.
Віддати життя в бою
і здобути славу героя.
Вітер віє, трава шумить, | (2)
А в тій траві козак лежить. | (2)
Вітер віє, трава шумить, | (2)
А в тій траві козак лежить. | (2)

А в той траве казак лежит.
Над ним конек приуныл
По коленки в землю убился.
Не стой, коню, надо мной |/
Ибо я вижу искренность твою. |
А иди, коню, додомоньку | (2)
Да и расскажешь всю правдоньку. |
А как получится старая мать,
Да и будет тя ся спрашивать:
«Ты, коньке вороненький,
Где мой сынок молоденький?»
Нашел себе в царя дочь |/
В чистом поле земляночку. | (2)
Возьмите, мама, песка в горсть,
Рассей, рассей по камню.
Когда тот песочек сойдет,
Тогда твой сыночек придет.
Нет, песочек не сходит, |
А сыночек не приходит. | (2)
Кто родился, тот умрет,
А после смерти снова родится.
Не поддавайтесь грусти,
Выполняя обязанность.
А насчет обязанности, знайте,
Нет лучшего, как драться
Во имя религиозных принципов.
Свою землю защищать от врага.
Отдать жизнь в бою
и снискать славу героя.
Ветер веет, трава шумит, | (2)
А в той траве казак лежит. | (2)
Ветер веет, трава шумит, | (2)
А в той траве казак лежит. | (2)