Чікаго | 2010

Я — бідолага, що живу не в Чікаго, а в містечку Нова Водолага
Водола, Водолі, Водолазі, слухаю блюзи і джаззі
Прогрес прямує по трасі, тут люди висять ще на Фантомасі
Не приймає ніяке TV, у клубі прем'єра — «Летять Журавлі».
В журналі «Щоденник Туриста», я надибав усю карту міста
І знаю маршрути трамваю в Чікаго я не заблукаю!
Я — бідолага, що живу не в Чікаго,
Якби жив я в Чікаго, то б не був бідолага я.
Дорогий товаришу, Буш, я пишу вам із міста калюж
Це Нова Водолага, але моя увага прикута до міста Чікаго.
Я просив у сільраді грін-карту, тепер мене взято під варту
І кажуть, поки дурь не мине, вони не відпустять мене.
Я не знаю, де той хмарочос, куди долунає мій SOS
З тюряги посеред калюж, я пишу вам, товаришу Буш.

Я — бедолага, что живу не в Чикаго, а в городке Новая Водолага
Водола, Водолі, Водолаге, слушаю блюзы и джаззи
Прогресс направляется по трассе, здесь люди висят еще на Фантомасе
Не принимает никакое TV, в клубе премьера — «Летят Журавли».
В журнале «Дневник Туриста», я нашел всю карту города
И знаю маршруты трамвая в Чикаго я не заблужусь!
Я — бедолага, что живу не в Чикаго,
Если бы я жил в Чикаго, то бы не был бедолага я.
Дорогой товарищ, Буш, я пишу вам из города луж
Это Новая Водолага, но мое внимание приковано к городу Чикаго.
Я просил в сельсовете грин-карту, теперь меня взят под стражу
И говорят, пока дурь не пройдет, они не отпустят меня.
Я не знаю, где тот небоскреб, куда долунає мой SOS
Из тюряги посреди луж, я пишу вам, товарищ Буш.