Люди, як кораблі | 2005

Я не твій брат - ти не сестра моя
Ніколи не розказуй мені -
Хто i в чому є винний на нашій землі -
Люди, як кораблі

Кожен пливе поки хвиля несе
I поки глибока вода
Глибока і темна до самого дна
До самого-самого дна

На глибині зустрічаються всі
Так ніби в морі місця нема
І труться бортами, аж стогне земля
Від зависті, підлості й зла

Хтось не доплив, бо йому помогли
Набрати повні трюми води
Бо стати героями тої війни
Дуже хотіли вони

А до берега тихо хвилі несуть
Поранені душі живих кораблів
А від берега знову в море ідуть
Ті хто вірив і правду знати хотів

Наш Океан знає більше ніж ми
Секрети всі у нього на дні
А ми ходим зверху, великі й малі
Люди як кораблі

Гордо пливем - і не вірить ніхто
Шо ним зацікавилось зло
І серед вітрів ми не чуєм щурів,
Які прогризають нам дно

А до берега тихо хвилі несуть
Поранені душі живих кораблів
А від берега в море ідуть
Ті хто вірив і правду знати хотів

Я не твой брат - ты не сестра моя
Никогда не рассказывай мне -
Кто и в чем виноват на нашей земле -
Люди, как корабли

Каждый плывет пока волна несет
И пока глубокая вода
Глубокая и темная до самого дна
До самого-самого дна

На глубине встречаются все
Так будто в море места нет
И трутся бортами, аж стонет земля
От зависти, подлости и зла

Кто не доплыл, потому что ему помогли
Набрать полные трюмы воды
Потому что стать героями той войны
Очень хотели они

А до берега тихо волны несут
Раненые души живых кораблей
А от берега снова в море идут
Те кто верил и правду знать хотел

Наш Океан знает больше чем мы
Секреты все у него на дне
А мы ходим сверху, большие и малые
Люди как корабли

Гордо плывем-и не верит никто
Что им заинтересовалось зло
И среди ветров мы не чуем крыс,
Которые прогрызают нам дно

А до берега тихо волны несут
Раненые души живых кораблей
А от берега в море уходят
Те кто верил и правду знать хотел