Тік-так колискова | 2013

Тік — так, не спить старовинний годинник,
Накрилась хмарами втомлена земля,
Згорнулась клубочком під плюшевим небом
Маленька спляча красуня моя.
Тихо, тихо розпочнеться казка,
Ніч накине на місто шифон,
Тебе на повітряній кулі вітер,
Несе в безмежну країну під назвою «Сон».
Підемо зі мною маленька красуня
Туди, де казковий вітер випрядає сни,
Тихенько поскрипує чарівне веретенце,
Щоб кольорова казка снилася тобі.
Тут колони тримають місяць,
Зірками на купол неба летять світлячки,
Тут, між землею і небом, мрії
На ланцюгах гойдають підвісні мости…
Тік — так, не спить старовинний замок,
В далекі коралові рифи несуть тебе… кораблі
Скінчитья сон, на землю прийде світанок
Коли казковий цілунок розбудить тебе…
Спи… Спи…

Тик — так, не спит старинные часы,
Покрылась облаками уставшая земля,
Свернулась клубочком под плюшевым небом
Маленькая спящая красавица моя.
Тихо, тихо начнется сказка,
Ночь накинет на город шифон,
Тебя на воздушном шаре ветер,
Несет в безграничную страну под названием «Сон».
Пойдем со мной маленькая красавица
Туда, где сказочный ветер прядет сны,
Тихонько поскрипывает волшебное веретенце,
Чтобы цветная сказка снилась тебе.
Здесь колонны держат месяц,
Звездами на купол неба летят светлячки,
Здесь, между землей и небом, мечты
На цепях качают подвесные мосты…
Тик — так, не спит старинный замок,
В далекие коралловые рифы несут тебя... корабли
Кончитья сон, на землю придет рассвет
Когда сказочный поцелуй разбудит тебя…
Спи... Спи…