Біла-біла | 2001

Ой, Біла-біла,
Ти самого чорта з розуму би звела.
Я на край землі пішов би за тобою,
А би тільки цілували губи твої.
Ой, Біла-біла.
Ти — як та ружа,
Поколола серце кожного би мужа.
Він на Тебе таку тільки би дивився,
На твою напасну вроду би молився,
Ой, Біла-біла.
З неба не впадеш,
Та й нікому твоє серце не покажеш,
Там на небі, наче, хто на скрипці грає,
А мені здається, що мене кохає
Ой, Біла-біла.
Зими і весни,
Поможіть мені до неї си донести,
Шляк трафляє мене, п’яного, в дорозі,
Усіх країн мені до дупи поліцаї,
Ой, Біла-біла.

Ой, Белая-белая,
Ты самого черта с ума бы свела.
Я на край земли пошел бы за тобой,
А бы только целовали губы твои.
Ой, Белая-белая.
Ты — как и ружа,
Поколола сердце каждого бы мужа.
Он на Тебя такую только бы смотрел,
На твою напасную красоту бы молился,
Ой, Белая-белая.
С неба не упадешь,
И никому твое сердце не покажешь,
Там на небе, как будто, кто на скрипке играет,
А мне кажется, что меня любит
Ой, Белая-белая.
Зимы и весны,
Помогите мне до нее донести си,
Шляков трафляє меня, пьяного, в дороге,
Всех стран мне до задницы полицаи,
Ой, Белая-белая.