Хто ти мені | 2007

Хто ти мені? Хто мені є ти?
Я втомився, я хотів піти.
Непомітно пролітають дні,
Забирай все, не лишай мені.
Вечір гасне і веде сліди,
Де красиво так посміхалась ти.
П’яні вікна манять з висоти,
Ввімкни світло,
Щоб я знав куди йти мені,
Куди йти мені, куди йти мені,
Куди йти мені.
Механічно задихаюся,
У красі цій я плекаюся,
Все в природі розраховано,
Я люблю тебе — і це правильно.
Пам’ять стерла золоті слова,
Пройди крізь мене, я лише вода.
Я хотів би зупинитися
І з тобою загубитися,
Загубитися, загубитися,
Загубитися…
Засинати і блукати в сні,
Жити вічно в невагомості,
В цьому світі все вже сталося,
Я лечу і повертаюся.
Аж до крапель я на цій землі,
Ти звичайно не повір мені,
Промінь світла засліпить мене
І я взнаю: хто ти мені є.
Хто мені ти є, хто мені ти є!..

Кто ты мне? Кто мне ты?
Я устал, я хотел уйти.
Незаметно пролетают дни,
Забирай все, не оставляй мне.
Вечер гаснет и ведет следы,
Где красиво так улыбалась ты.
Пьяные окна манят с высоты,
Включи свет,
Чтобы я знал куда мне идти,
Куда идти мне, куда идти мне,
Куда идти мне.
Механически задыхаюсь,
В красоте этой я плекаюся,
Все в природе рассчитано,
Я люблю тебя — и это правильно.
Память стерла золотые слова,
Пройди сквозь меня, я только вода.
Я хотел бы остановиться
И с тобой потеряться,
Потеряться, потеряться,
Потеряться…
Засыпать и блуждать во сне,
Жить вечно в невесомости,
В этом мире все уже случилось,
Я лечу и возвращаюсь.
Вплоть до капель я на этой земле,
Ты конечно не поверь мне,
Луч света ослепит меня
И я узнаю: кто ты мне есть.
Кто мне ты есть, кто ты есть!..