Остання мить | 2009

Я лечу каменем з-під хмар
і вже ніхто не зупинить мене.
Голос твій далеко.
Остання мить, останні слова…
Дуже легко впасти з неба
і на скелях залишити колір біди, наші сліди.
Але щось робити треба нам:
щось змініти, щось згадати,
бо до землі ще одна мить…
Вчора все було мов в чарівнім сні,
вчора шукали ми вдвох країну мрій.
Нині наші крила сказали ні,
каменем з-під хмар в океан сліз.
Дуже легко впасти з неба
і на скелях залишити колір біди, наші сліди.
Може, зрозуміти треба нам:
щось згадати, щось змінити,
та до землі лише одна мить

Я лечу камнем из-под облаков
и уже никто не остановит меня.
Голос твой далеко.
Последнее мгновение, последние слова…
Очень легко упасть с неба
и на скалах оставить цвет беды, наши следы.
Но что-то делать надо нам:
что-то измениться, что-то вспомнить,
потому что до земли еще один миг…
Вчера все было как в волшебном сне,
вчера искали мы вдвоем страну грез.
Сейчас наши крылья сказали нет,
камнем из-под облаков в океан слез.
Очень легко упасть с неба
и на скалах оставить цвет беды, наши следы.
Может, понять надо нам:
что-то вспомнить, что-то изменить,
но к Земле только одно мгновение