Пригадай (Новорічна) | 2008

Сніг у світлі зимових зір
Погукає мене на двір,
Намалює нехай на склі
Візерунки закуті в лід.
Я охоче піду за ним,
Я згадаю, як був малим,
Щоб почути веселий сміх,
В рукавицях тримати сніг.
Приспів:
Пригадай,
Тихий вечір догорає.
Загадай,
Що було, чого немає.
Миколай
На порозі вже чекає,
Геть обліплений дітьми,
Принесе надії мить.
Хтось закрутить в герлянди дім,
Щоб були подарунки в нім
І бенгальські дощі рясні.
Вже дорослі, а може ні.
Від буденних негод зігрій,
Цілу жменю маленьких мрій
І ще трохи великих мрій,
Хай збувається в рік новий.
Приспів.
Пригадай,
Тихий вечір догорає.
Загадай,
Що було, чого немає.
Миколай
На порозі вже чекає…
Довго бажатиме
Гарного свята нам,
Щастя промінного,
У святу мить
Світла сріблястого,
Снігу пухнастого,
Щедрого вечору
І теплої зими…

Снег в свете зимних зрение
Погукає меня на двор,
Нарисует пусть на стекле
Узоры закованы в лед.
Я охотно пойду за ним,
Я вспомню, как был малым,
Чтобы услышать веселый смех,
В перчатках держать снег.
Припев:
Вспомни,
Тихий вечер догорает.
Загадай,
Что было, чего нет.
Николай
На пороге уже ждет,
Вон облепленный детьми,
Принесет надежды миг.
Кто-то закрутит в герлянды дом,
Чтобы были подарки в нем
И бенгальские дожди обильные.
Уже взрослые, а может нет.
От будничных непогод согрей,
Целую горсть маленьких мечтаний
И еще немного больших мечт,
Пусть сбывается в год Новый.
Припев.
Вспомни,
Тихий вечер догорает.
Загадай,
Что было, чего нет.
Николай
На пороге уже ждет…
Долго будет желать
Хорошего праздника нам,
Счастье лучистого,
В святое мгновение
Серебристого света,
Снега пушистого,
Щедрого вечера
И теплой зимы…