До тебе, мила | 2008

Коли сонце зійде над дахом
Полечу за тобою птахом.
Небо дасть моїм крилам силу,
Я знайду шлях до тебе, мила.
Вітер хмари розвіє, вірю,
Перед птахом а, може, звірем,
Ти зустрінеш мене і відкриєш.
Серця таємницю,
Ніжності полицю,
(То) з очей водиця,
Змиє втому птиці.
Ти зустрінеш мене і відкриєш.
А якщо день скінчиться в дорозі,
Шлях покажуть тобі зорі - вони в змозі.
Ти побачиш сама ті світила,
Що ведуть до тебе, моя мила.
Місяць сяйвом зігріє крила,
Тому птаху а, може, звірю.
Ти зустрінеш мене і відкриєш.
Серця таємницю,
Ніжності полицю,
(То) з очей водиця,
Змиє втому птиці.
Ти зустрінеш мене і відкриєш.

Когда солнце взойдет над крышей
Полечу за тобой птицей.
Небо даст моим крыльям силу,
Я найду путь к тебе, милая.
Ветер облака развеет, верю,
Перед птицей а, может, зверем,
Ты встретишь меня и узнаешь.
Сердца тайну,
Нежности полку,
(То) с глаз водица,
Смоет усталость птицы.
Ты встретишь меня и узнаешь.
А если день кончится в дороге,
Путь покажут тебе звезды - они в состоянии.
Ты увидишь сама те светила,
Что ведут к тебе, моя милая.
Луна сиянием согреет крылья,
Поэтому птицу а, может, зверю.
Ты встретишь меня и узнаешь.
Сердца тайну,
Нежности полку,
(То) с глаз водица,
Смоет усталость птицы.
Ты встретишь меня и узнаешь.