Матіоли цвіт | 2018

Лукава імла навкруг розмила просини і зірки
Квітки для прощань, квітки для стрічань згасили пелюстки.
Лиш тільки вони, вогні чарівні, між нами ще не сплять.
Похожі вони на нашу любов, так юно вони гомонять.
А матіоли цвіт, п’янить коханням світ
ночами ніжними, коли мовчать уста.
Твою любов я збережу на вік.
У серці ніжному щастя розквіта.
Як тільки зійде заквітчаний день — засяють ручаї.
Не зможу, мабуть, тебе я забудь як гори і плаї.
В очах глибини є сині вогні, мов промені іскрять.
Похожі вони на нашу любов, так юно вони гомонять.
А матіоли цвіт, п’янить коханням світ
ночами ніжними, коли мовчать уста.
Твою любов я збережу на вік.
У серці ніжному щастя розквіта.

Лукава мгла вокруг размыла просины и звезды
Цветки для прощаний, цветки для лент потушили лепестки.
Лишь только они, огни волшебные, между нами еще не спят.
Похожи они на нашу любовь, так юно они говорят.
А матиолы цвет, пьянит любовью мир
ночами нежными, когда молчат уста.
Твою любовь я сохраню на век.
В сердце нежном счастье расцветает.
Как только сойдет разукрашенный день — засияют ручьи.
Не смогу, пожалуй, тебя я забудь как горы и плаи.
В глазах глубины, синие огни, словно лучи искрят.
Похожи они на нашу любовь, так юно они говорят.
А матиолы цвет, пьянит любовью мир
ночами нежными, когда молчат уста.
Твою любовь я сохраню на век.
В сердце нежном счастье расцветает.