Ти уяви собі - падає Боінг, людей кида сила ваги.
Як погані бі-бої вони падають вниз, найпоганіша криза із усіх криз.
Я у салоні і саме в цей час хтось на небі надав мені шанс
І я зустрів її врешті решт але все це змінив мій арешт.
Приспів:
Я бачу сни. Я бачу сни.
Ти до мене не ходи, не дзвони, коли я бачу сни, коли я бачу сни.
Я бачу сни. Я бачу сни.
Ти до мене не ходи, не дзвони, коли я бачу сни, коли я бачу сни.
Поки наш літак падав униз, я пригадав, що читав десь колись
Що у кожній (ої) тварі має буть хтось, в собаки — собака, в Юнони — Авось.
У моря — річка, у дома — тин, у Петра Марічка, все з двох половин,
Ми — два береги, Буда та Пешт, все було б добре, якби не арешт.
Приспів:
Я бачу сни. Я бачу сни.
Ти до мене не ходи, не дзвони, коли я бачу сни, коли я бачу сни.
Я бачу сни. Я бачу сни.
Ти до мене не ходи, не дзвони, коли я бачу сни, коли я бачу сни.
Що було потім, розповім в двох словах, вирішив я припинити цей жах,
Її взяв на руки, крила розкрив, я покинув літак і на землю злетів.
Сяяло сонце, я сів на траву, в її очи я зазирнув
І зрозумів, що нема в світі меж але все зіпсував мій арешт.
Приспів:
Я бачу сни. Я бачу сни.
Ти до мене не ходи, не дзвони, коли я бачу сни, коли я бачу сни.
Я бачу сни. Я бачу сни.
Ти до мене не ходи, не дзвони, коли я бачу сни, коли я бачу сни.
Ось любов, так любов, я долоні простер але поруч з’явився гелікоптер
Суворі люди, пси, автомати, сказали, що право я маю мовчати
Оце так ламбада, засада така але я був винен, я пілот літака,
Вона не встигла сказати: «І я тебе теж» — так відбувся мій арешт.
Приспів:
Я бачу сни. Я бачу сни.
Ти до мене не ходи, не дзвони, коли я бачу сни, коли я бачу сни.
Я бачу сни. Я бачу сни.
Ти до мене не ходи, не дзвони, коли я бачу сни, коли я бачу сни.
Я бачу сни. Я бачу сни.
Ти до мене не ходи, не дзвони, коли я бачу сни, коли я бачу сни.
Я бачу сни. Я бачу сни.
Ти до мене не ходи, не дзвони, коли я бачу сни, коли я бачу сни.
P. S.
Вийде сонце, виведе з омани але ранок не лікує рани,
Спи не спи, журися не журися, не зустрілися, то хоча б наснися.