Андромеда | 2018

Нервовими і білими руками
Ти викрадала зорі Андромеди
Ховала їх за придоріжний камінь
Кувала з них сріблястії монети

Тобі сказали, що за них купити
Можливо все і навіть його душу
Тобі змовчали, що зірки, як квіти
Одну зірвеш, а ціле небо тужить

Тепер ідеш улюблениця долі
Усміхнена, оманою зігріта
Не варто було витрачати зорі
На тих, хто в серці ніс метеорити

Нервными и белыми руками
Ты похищала Зари Андромеды
Прятала их за придорожный камень
Ковала из них серебристые монеты

Тебе сказали, что за них купить
Возможно все и даже его душу
Тебе умолчали, что звезды, как цветы
Одну сорвешь, а целое небо скорбит

Теперь идешь любимица судьбы
Улыбающийся, заблуждение зигрита
Не стоило тратить зари
На тех, кто в сердце нес метеориты