Повіяв вітер степовий | 2000

Повіяв вітер степовий,
Трава ся похилила.
Впав в бою козак молодий,
Дівчина зажурилась.
А був то хлопець молодий,
Його б лишень кохати.
Він впав, як той сухий листок,
Повік буде лежати.
Летить ворон з чужих сторон,
Та й жалібненько кряче
Вставай, козаче молодий,
Твоя дівчина плаче.
Заплаче мати не одна,
Заплаче чорнобрива.
Що не одного козака,
Сира земля накрила.

Повеял ветер степной,
Трава ся наклонила.
Упал в бою казак молодой,
Девушка зажурилась.
А был то парень молодой,
Его бы только любить.
Он упал, как тот сухой листок,
Век будет лежать.
Летит ворон с чужих сторон,
Да и жалобненько кряче
Вставай, казак молодой,
Твоя девушка плачет.
Заплачет мать не одна,
Заплачет черноброва.
Что не одного казака,
Сырая земля накрыла.