В обіймах сплячого сонця | 2017

Знайди, благаю, знайди,
За мить воно розіб'ється.
Руки до крові знову
Уламками мого серця.
Кради у зими, вкради,
Впусти мене за хмари,
Там назавжди
Біль — це примари.
Минулі дні всі забуваю,
Згадки сумні не залишають.
Тільки зірки про щось говорять,
Лиш бачу тінь сплячого сонця.
Де ховаєшся ти,
Моя ніч триває.
Я так хочу знайти
Свою тінь, шукаю я.
Де ховаєшся ти,
Мене ніч тримає.
Намагаюсь знайти,
Де ти, де ти?
Ти посміхнись, я все здолаю,
І не мовчи, я все згадаю.
Серце птахом вслід за світлом,
Роздягаюсь перед вітром.
Сонце моє, тепер, як ніколи
Потрібна мені поряд зі мною.
Тільки зірки про щось говорять,
Ранок прийде в мої бажання.

Найди, умоляю, найди,
Через мгновение оно разобьется.
Руки к крови снова
Обломками моего сердца.
Воруй у зимы, укради,
Впусти меня за облака,
Там навсегда
Боль — это призраки.
Прошлые дни все забываю,
Упоминания грустные не оставляют.
Только звезды о чем-то говорят,
Лишь вижу тень спящего солнца.
Где прячешься ты,
Моя ночь продолжается.
Я так хочу найти
Свою тень, ищу я.
Где прячешься ты,
Меня ночь держит.
Пытаюсь найти,
Где ты, где ты?
Ты улыбнись, я все одолею,
И не молчи, я все вспомню.
Сердце птицей вслед за светом,
Раздеваюсь перед ветром.
Солнце мое, теперь, как никогда
Нужна мне рядом со мной.
Только звезды о чем-то говорят,
Утро придет в мои желания.