Залиши | 2017

Деколи я був на самому дні,
Босим по дорозі, на обличчі піт.
Поділяв навпіл воду та хліб,
Ворогів і друзів не ділив.
Жив як хотів, без зайвих слів,
Розуміючи сивих вовків спів.
Іноді були тільки скелі крижані,
А деколи я міг перевернути світ.
Залиш мені місяць, залиш мені гори,
Я вже не самотній, світять мені зорі.
Полум’я вогонь, жертва хижака,
Так життя мінялося, як гірська ріка.
Залишив останню спробу жити знов,
Увійди всередину, заповни мою кров.
Залиши мені, залиш мені, залиши мені, залиш мені…

Порой я был на самом дне,
Босяком по дороге, на лице пот.
Разделял пополам воду и хлеб,
Врагов и друзей не делил.
Жил как хотел, без лишних слов,
Понимая седых волков пение.
Иногда были только скалы ледяные,
А порой я мог перевернуть мир.
Оставь мне луну, оставь мне горы,
Я уже не одинок, светят мне звезды.
Пламя огонь, жертва хищника,
Так жизнь менялась, как горная река.
Оставил последнюю попытку жить вновь,
Войди внутрь, заполни мою кровь.
Оставь мне, оставь мне, оставь мне, оставь мне…